Екскурсія до Києва

2017-10-26

/Files/images/20171026_162130.jpg

/Files/images/20171026_074250.jpg Ми, учні 7 та 9 класу ЗОШ І-ІІ ст. с.Носачевичі, дуже любимо подорожувати. За час навчання в школі ми вже побували у деяких цікавих місцях Волинської області та місті Львові. І, звичайно ж, мріяли відвідати славетне та старе місто – герой, столицю нашої Батьківщини – Київ.

І ось нарешті настав довгоочікуваний день 25 жовтня, коли ми сіли в потяг Ковель – Київ. Ніч проминула непомітно – ми в Києві!!! Нас зустрів величезний вокзал. А коли ми зайшли до станції метро, нашому подиву не було меж. Ескалатор, підземна залізниця та станції, які відрізняються одна від одної – нас вражало все! В столиці багато визначних місць, які варто побачити, але звичайно ж все за один день обійти неможливо.

Будь-яка екскурсія починається з огляду найстаровинніших пам’яток, і тому нас насамперед повезли до Києво-Печерської Лаври. Екскурсовод розповіла нам про засновників лаври Антонія і Феодосія. Потім ми пройшли у Троїсту церкву. Це найдавніша будова лаври, яка розташована над головними воротами. Ця церква дуже красиво оформлена, усі стіни храму у зображеннях святих. Але справжнім серцем Києво-Печерського монастиря є Успенський собор. Цей головний храм неодноразово потерпав від нападів ворогів, різноманітних руйнувань, саме його братія та меценати пишно прикрашали розписами, дорогоцінним богослужебним одягом та іконами, різноманітними коштовностями. Багато білокаменних церков з золотими куполами розташувалося серед купи дерев на лівому березі Дніпра. Справжні ченці в чорному одязі, багато прихожан, дзвони і служба Божа у храмі причарували наші душі. Нам пощастило, ми були присутні на поминальній службі-молебні . Там же ми побували у нижніх печерах, де лежать останки різних видатних людей. Кажуть, що тут похований Нестор-літописець. Здається, це місце пронизане давниною. Києво-Печерська Лавра заворожила нас своїм масштабом, величчю, вишуканістю. Атмосфера у цьому місці надзвичайна. Тут ти відволікаєшся від буденних проблем та знаходиш гармонію. /Files/images/20171026_113004.jpg

/Files/images/20171026_113138.jpg

А ще на території Лаври є багато музеїв. В одному з них, музеї мініатюри Миколи Сядристого, ми побували. Тільки у цьому музеї можна побачити унікальні твори, що вражають талантом творця, точністю виконання й, звичайно ж, розмірами. Мікромініатюри, представлені в колекції музею, розширюють звичні уявлення про межі людських можливостей, захоплюють не тільки красою, величиною, але й генієм автора. Серед мікромініатюр, виставлених у музеї, практично кожна унікальна й неповторна. Наприклад, троянда у волосині, підкована блоха, найменший у світі діючий електромотор, караван верблюдів у вушку голки, портрет Юрія Гагаріна, вирізаний з тернової кісточки, балалайка в маковій росинці, найменша у світі скрипка та найменший напис, зроблений руками людини – автограф на торці волосини, портрет Шевченка з тернової кісточки, найменші в світі Кобзарик з обкладинкою з пелюстки безсмертника, найменші шахи та портрет матері художника на зернівці з скляного колоска пшениці.. Цей музей нікого не залишив байдужим і здивував не лише дітей, а й дорослих.

Коштовності та золото – це те, що з давніх-давен приваблювало людей своєю загадковістю, таємничістю. Так звана золота лихоманка заставляла їх кидати все та їхати далеко від дому аби добути, якомога більше золота і розбагатіти. Свого часу про це було написано багато книг такими відомими письменниками, як Дж. Лондон, Ф. Кудрявцев та іншими. На жаль, більшість таких подорожей закінчувалися невдачею і ті, хто вирушали у тривалі походи, рідко поверталися додому. В подорож нас ніхто не запросив, проте нам запропонували відвідати музей коштовностей і всім класом доторкнутися до загадки коштовностей і трохи зазирнути за завісу таємничості. Сам музей, до якого ми завітали, знаходиться в лаврі, в одній із прибудов і має усього 2 поверхи. На першому поверсі представлені неймовірно старанно оброблені жіночі та чоловічі прикраси. Аби виробити кожну з них, знадобилися тижні, а той місяці, адже усі прикраси, обладунки, ікони, кухлі та зброю майстри виготовляли власноруч. Жіночі прикраси бували трьох видів: сережки, брошки та головні убори. Тоді, як чоловічі – п’яти видів: головні убори, персні, пекторалі, намиста та різноманітні прикраси для зброї. Поруч представлені знахідки з різних поховань. На жаль, більшість з них були розграбовані, проте деякі все ж вціліли. Серед них і славнозвісна пектораль, вага якої становить близько двох кілограмів, а вміст золота становить 900%(найвища проба – це 999, 99%). На другому поверсі знаходяться 16 копій Євангелія. Кожна з яких має позолочену, або золоту палітурку і прикрашена різьбленням ручної роботи (ангелами, дзвонами та фігурками святих). Також там представлені колекції срібних, мідних та золотих кухлів, столових приборів, підсвічників та іншого церемоніального посуду. Загалом, у музеї дев’ять залів, за час відвідання яких ми дізналися багато нового і цікавого.

Джерело: http://dialog.org.ua/news/33-poxid-do-muzeyu-koshtovnostej.html
© Гімназія «Діалог»
Коштовності та золото – це те, що з давніх-давен приваблювало людей своєю загадковістю, таємничістю. Так звана золота лихоманка заставляла їх кидати все та їхати далеко від дому аби добути, якомога більше золота і розбагатіти. Свого часу про це було написано багато книг такими відомими письменниками, як Дж. Лондон, Ф. Кудрявцев та іншими. На жаль, більшість таких подорожей закінчувалися невдачею і ті, хто вирушали у тривалі походи, рідко поверталися додому. В подорож нас ніхто не запросив, проте нам запропонували відвідати музей коштовностей і всім класом доторкнутися до загадки коштовностей і трохи зазирнути за завісу таємничості.

Джерело: http://dialog.org.ua/news/33-poxid-do-muzeyu-koshtovnostej.html
© Гімназія «Діалог»

Також нас дуже вразив музей історичних коштовностей.

Після відвідання печер ми спуститися до святих джерел, щоб випити освяченої води та взяти із собою. Вода приємна на смак, прохолодна, чиста. Джерела знаходяться поруч із чарівним садом троянд, а також церквою Живоносне Джерело, якими ми помилувалися на завершення екскурсії Києво-Печерською Лаврою.

Потім ми відвідали Національний музей-заповідник «Софія Київська», тому що історія Києва починається саме тут! Давньоруські літописи згадують про закладення Святої Софії Премудрості Божої хрестителем Русі, великим київським князем Володимиром Святославичем, та завершення його сином і спадкоємцем Ярославом Мудрим. Софійський собор у Києві – пам’ятка знакова. Якщо вселенським символом храму Премудрості була і залишається Софія Константинопольська, то для усього світу східних слов’ян таким символом є Софія Київська – справжній меморіал Хрещення Русі. І дотепер в історичному центрі древнього Києва вже тисячу років височіє цей грандіозний собор, найдревніший християнський храм, що повністю зберігся на східнослов’янських теренах і дійшов до наших часів з героїчної доби Київської Русі.
Софійський собор зберігає чудову давню архітектуру і найповніший у світі ансамбль оригінальних мозаїк і фресок ХІ ст. Вони є справжніми шедеврами світового мистецтва. Велич і неповторна краса Святої Софії створили їй славу справжнього чуда світу.

На жаль, нам не вистачило часу побувати у музеї Михайла Булгакова.

Зовсім не хотілося прощатися з Києвом, але наша подорож добігала кінця. І ось вже ми, стомлені, але щасливі, у потязі Київ – Ковель.

Ця подорож залишила приємний, незабутній слід у наших серцях, подарувала такі яскраві враження та позитивні емоції, які не зітруться із пам’яті і пронесуться нами через усе життя. /Files/images/20171026_155709.jpg/Files/images/20171026_162130.jpg/Files/images/20171026_153910.jpg/Files/images/20171026_080542.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 381

Коментарi